Самарський район. ДНЗ № 43








програми

 


 

 

 

 

 

    II

  •  Базовий компонент дошкільної освіти в Україні ( нова редакція схвалена на колегії Міністерства від 04.05.12р.)

 

III. Авторські та альтернативні програми

 

  •  “ Дитина ” програма виховання і навчання дітей  від 2 до 7 років наук. кер.Проскура О.В,, Кочина Л.П., Кузьменко В.У., Кудикіна Н.В. (лист МОН про надання грифа «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» від 08.12.2010 №1/11 - 11177.
  •  “Дитина в дошкільні роки ”. комплексна додаткова освітня програма. Під керівництвом К.Л. Крутій – ЛІПС, 2011
  •    М.Єфименко “Театр фізичного розвитку і оздоровлення дітей дошкільного і молодшого шкільного віку” Київ         2002р.
  •  “Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку ” програма та методичні рекомендації, Київ 1997р.
  •  “Українське народознавство в дошкільному закладі ” програма та довідковий матеріал вихователям  дошкільних закладів.

    Запоріжжя-1993

  •  Музирова В.О., Шевцова Л.Г., Денисенко Н.Ф., Мельник Л.Д. “Малятко – здоров’ятко ” комплексна програма формування культури здоров’я дітей дошкільного віку ,Запоріжжя 2004
  •  Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» / кер. Проекту Жебровський О.М. наказ МОН молодьспорту від 21.05.12р. №604
  •  І.В.Ликова ”Програма художнього виховання, навчання і розвитку дітей 2-6 років”
  •  Навчаємо правил безпеки” програма з основ безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку та практичний матеріал щодо її реалізації.

     Суми 2002

 

 

  •  О.Є Марінушкіна  Ю.О. Замазій «Корекційні програми на допомогу практичному психологу ДНЗ», «Порадник практичного психолога»
  •  И.А. Арцишевська программа психокоррекционных занятий – с гиперактивными детьми в детском саду
  •  С.В. Тєргоєва корекційно-розвивальна програма «Розвиток емоційної сфери особистості дитини та соціальна адаптація»
  •  О.Є Марінушкіна корекційно-розвивальна програма з розвитку психоемоційної сфери та особистості у дітей дошкільного віку (4-5 років)
  •  О.В, Крикун корекційно-розвивальна програма з розвитку когнітивної сфери (для роботи з дітьми старшого віку)

 

 

IV. Додаткові програми розвитку дітей

 

  •  “Усі заняття в дошкільному  навчальному закладі ” Харків “Основа ” 2010 р.
  •  745 ігор для дошкільників Харків “ Основа” 2010р.
  •  Структуровані конспекти інтегрованих занять з правової освіти з дітьми дошкільного віку, Запоріжжя 2007р.
  •  Крутій К.,  Маковецька Н. ”Інноваційна діяльність у сучасному дошкільному навчальному закладі методичний аспект “.ЛІПС,Запоріжжя,2005р.
  •  Т.О. Піроженко « Психолого-педагогічне проектування взаємодії дорослого і дитини» .
  •  Крутій К. “Планування роботи сучасного дошкільного навчального закладу: поняття, особливості, умови ефективної реалізації”,ЛІПС,Запоріжжя,2005р.
  •  Крутій К. “Масові форми методичної роботи з педагогами в сучасному дошкільному навчальному закладі. ЛІПС,Запоріжжя,2005р.
  •  Крутій К. ”Моніторинг як сучасний засіб управління якістю освіти в дошкільному навчальному  закладі “.ЛІПС, Запоріжжя, 2006р.
  •  Крутій К. “Педагогічний аналіз як функція управління дошкільним ,навчальним закладом”. ЛІПС,Запоріжжя,2007р.
  •  Крутій К. ”Навчання дітей української: теорія і практика”. Запоріжжя 2000р.
  •  Микляева Н.В., Микляєва Ю.В. ”Диагностика и развитие профессионального мастерства педагогов в ДОУ“.Методическое пособие, Москва, 2008р.
  •  Павлютенко Є.М. “Моделювання в системі освіти ( у схемах і таблицях)”.Харків, “Основа”, 2008р.
  •  Піроженко Т.О “Психічний розвиток дитини дошкільного віку: досвід роботи сучасного дошкільного навчального закладу”.ЛІПС,Запоріжжя,2003р.
  •  Піроженко Т.О. авт. Інтегрована технологія ”Психологічний супровід інноваційно-освітніх технологій в дитячому садку“. ЛІПС, Запоріжжя, 2006р.
  •  Е.С.Вільчковський “Критерії оцінювання стану здоров’я фізичного розвитку та рухової підготовленості дітей дошкільного віку”.
  •  А.Богуш ”Готуємо руку до письма“.
  •  Л.Калуська “Безпека життєдіяльності дошкільника” (методичні поради). Запоріжжя,2004р.
  •  М.Чистякова ”Психогімнастика “.
  •  Н.А.Ричкова “Логопедична ритмика”.
  •  В.І.Шахненко ”Абетка здоров’я “ посібник з валеології.Київ,1999р.
  •  А.Богуш “Методика навчання української мови в дошкільних закладах”.
  •  Плохій З.П. Формуємо екологічну компетентність молодшого дошкільника / З.П. Плохій. – Світич, 20010;
  •  Гончаренко А.М. Розвиток мовленнєвої компетентності старших дошкільників (до Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі») / А.М, Гончаренко. – Світич, 2009;
  •  Піроженко Т.О.  Комунікативно-мовленнєвий розвиток дошкільника. Серія « Дитина замовляє розвиток»/ Т.О. Піроженко. -  Мандрівець, 2010.
  •  Якименко Л.Ю. Дівчатка та хлопчики у колективі: Вплив дитячого колективу на формування статево-рольової поведінки молодшого дошкільника / Л.Ю. Якименко, В.О. Луценко. – Наш час, 2010;
  •  Вільчковский Е.С, Організація рухового режиму дітей дошкільного віку у закладах освіти / Е.С. Вільчковський, Н.Ф, Денисенко. – Мандрівець, 2008;
  •  Лущик І.В, Фізичне виховання дошкільників. Фізкультурно-оздоровча робота / І.В, Лущик. – Ранок, 2007;

 

  •  Фізична культура – дошкільникам. Планування роботи за Базовою прогармою розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» / Л.А, Сварковська, О.О. Єршова, М.В. Галичина, Ю.А. Чабанська. – Мандрівець, 2009.
  •  Кононко О.Л. Виховуємо соціально компетентного дошкільника (до Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі») / О.Л, Кононко. – Світич, 2008;
  •  Тищенко В.О. Комплект посібників: «Мудра скарбниця», «Здорові і розумні», «Квітка здоров’я» / В.О. Тищенко, Л.Г. Шевцова, Л.А, Попова. – ВД «Стілус», 2010.

 

 

  •  Т.Б.Філічева, Г.В. Чиркіна “Підготовка до школи дітей з загальним недорозвитком мови в умовах спеціального дитячого садка”. Москва, 1991р.
  •  Л.Шульга “Барвиста радість” розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку на заняттях з малювання. Запоріжжя 2000р.
  •  Н.А.Горошко “Зображувальна діяльність у дошкільному навчальному закладі”.
  •  І.В.Лущик ”Фізичне виховання дітей дошкільного віку“.
  •  Е.С.Вільчковський “Рухливі ігри в дитячому садку”
  •  Н.И.Бочарова “Оздоровительный семейный досуг с детьми дошкольного возраста”.
  •  Е.С.Євдокимова “Технология проектирования в ДОУ” .
  •  “Проектный метод в деятельности дошкольного учереждения” пособие для руководителей и работников ДОУ.
  •  Н.И.Гуткина “Психологическая готовность к школе”.
  •  І.Л. Цимерман ”Вчимося берегти здоров’я та життя” методичний посібник для педагогів дошкільних навчальних закладів, вчителів початкових класів.

 

 

 

 

 

 

Творча співпраця спеціалістів - шлях до успіху дітей

 

Валентина Тищенко,

Завідуюча

«Дошкільного навчального

закладу № 43» «Теремок»,

м. Дніпропетровськ

 

На житловому масиві «Північний» є чудовий «Теремок», в якому душевна теплота, турботливі руки педагогів і медичних працівників створюють максимально сприятливі умови для найменших жителів району.

В «Теремок» приходять діти, різні за поведінкою, по характеру, по рівню розвитку пізнавальних процесів. Одні засвоюють знання легко, іншим для набуття тих же знань потрібні напружені зусилля, але при достатній старанності і необхідній допомозі дорослих вони засвоюють програмний матеріал. Тому  у  закладі  функціонують логопедичні групи, які відвідують діти з порушенням мовленнєвого розвитку за відхиленням у психологічному розвитку. На жаль, кількість таких дітей зростає.  З дітьми , які потребують особливої уваги, працюють досвідчені фахівці. Вони здійснюють діагностично-аналітичну, оздоровчо-профілактичну, корекційно-розвивальну, консультативно-просвітницьку діяльність на основі партнерства, рівноправної співпраці і особистісної відповідальності кожного за розвиток і здоров’я дошкільника.

Перед тим, як розпочати корекційно-розвивальну роботу з дітьми, фахівці служб   здійснюють комплексну діагностику. Діагностика - комплекс заходів (спостереження, анкетування, тестування та ін.), які допомагають детальніше пізнати дитину «в усіх відношеннях», визначити об'єктивні і суб'єктивні критерії здоров'я та  показники психічного і фізичного стану, вдосконалити  рухову підготовленість.

 Медичні   працівники   (лікар-педіатр    і  ст.  медсестра),   вивчають  анамнез розвитку  дитини,  виявляють  дітей,  які часто хворіють і страждають на хронічні захворювання; вихователі груп  діагностують   знання,  уміння,   навички,   передбачені програмою,  спостерігають за поведінкою дитини в повсякденному житті; вчитель-логопед обстежує звуковимову   дитини,  стан  її  фонематичного слуху, складову структуру слова, зв'язне мовлення; дефектолог виявляє індивідуальні особливості розвитку психічних процесів; практичний психолог виявляє  особливості поведінки і емоційно-вольової сфери дошкільнят, їх підготовку до школи; інструктор з фізкультури здійснює  контроль за рівнем рухової активності малюків, організовує   тестування їх фізичної підготовки; музичний керівник обстежує рівень музичного розвитку; вихователь з ОТМ виявляє ступінь сформованості образотворчих навичок.

Підсумком  обстеження є  проведення  медико-психолого-педагогічного консиліуму (малої педагогічної наради), на якому обговорюються діагностичні дані по виявлених проблемах у дітей, беруться під контроль найскладніші діти, намічається подальший план індивідуальної роботи.

  На медико-психолого-педагогічному консиліумі фахівці заповнюють «Карту індивідуальної траєкторії розвитку дитини», яка відображає: якість і динаміку здоров’я, розвиток і вихованість дитини, його індивідуальні особливості, рекомендації спеціалістів. Використання карт дозволило надати корекційній роботі систематичний (безперервний) і диференційований характер, орієнтований на запобігання факторів ризику, проблем і кризових ситуацій; оптимізувати процеси розвитку навчання, соціалізації і оздоровлення дітей, враховуючи вікові та індивідуальні особливості і можливості дітей.

Сумісний аналіз результатів діагностики дозволив скласти модель корекційно-педагогічної взаємодії спеціалістів та скорегувати  засоби впливу на корекційний процес.

Ми розглядаємо цю взаємодію не з позиції “хто кому допомагає”, а з позиції досягнення єдиної мети – подолання мовленнєвих та психологічних недоліків дітей. Кожний з фахівців вирішує свої програмні задачі в роботі з дітьми, а також використовує потенціальні можливості інших.

При організації оздоровчо-профілактичної і корекційно-розвивальної роботи,  в режим дня і сітку занять вносяться зміни у зв'язку з тим, що деякі діти займаються індивідуально, за щадливим режимом, враховуючи фізіологічний і психологічний стан дітей. В садочку створені соціально-психологічні умови, щоб кожна дитина  відчувала себе спокійно та затишно і змогла знайти собі заняття по душі.

З метою досягнення оптимальних результатів в усуненні мовленнєвих відхилень у дітей, спеціалістами служб складений перспективний план сумісної роботи під час вивчення лексичних тем. Це сприяло кращому запам’ятуванню дітьми нових понять та слів, а головне, розширенню уявлень про навколишній світ та їх перебування у ньому.

На основі досвіду роботи з дітьми, які мають різні дефекти мовлення, ми зробили висновок, що засобами мистецтва досягається підвищення ефективності немовних і мовних функцій дітей і в цілому сприяє інтенсивной адаптації дошкільнят до соціуму.

Корекційні можливості музики, як навчального предмету,  в формуванні логопедичних завдань (слухових, зорово-просторових, рухових уявлень,правильного звуковимовлення, навичок усного мовлення) досить значні. Музичний керівник розвиває у дітей музичні здібності, вчить відчувати настрій, який присутній в музиці, бачити музичні засоби, що використовуються композитором для передачі даного настрою, побуджує до переживання почуттів, що народжуються під впливом музики, впроваджує елементи музикотерапії, вокалотерапії, психогімнастики, імаготерапії, підбирає адаптований музичний матеріал, який сприяє більш повному використанню компенсаторних можливостей кожної дитини.

Вихователь з образотворчого мистецтва створює умови для сприймання краси, яка б вразила дитину, пройшла через усі органи почуттів, відкрила радість, насолоду, натхнення і назавжди залишила свій слід у душі дитини. На заняттях  спеціаліст використовує музичні твори, нетрадиційне малювання, елементи психогімнастики, ігри з пальчиками. Формує вміння передавати образ кольором, динамікою, засобами виразності. Діти знають, що фарби , пензлі, папір, олівці – це добрі друзі малюків, які допомагають їм передати настрій, стан душі, відношення до навколишнього світу. Вони з задоволенням малюють свою оселю, рідних і друзів, тому що під час спілкування з кольорами перед дітьми відкривається дивовижна краса світу, його емоційна душа із чутливими струнами барв.

Цікавим у системі взаємодії спеціалістів є проведення комплексних занять. На таких заняттях спільно з інструктором з фізкультури, музичним керівником, психологом активно використовуються елементи музикотерапії, логоритмо-терапії, динамотерапії, арттерапії, фонотерапії. Хотілося б відзначити дієвість та результативність таких занять, де на високому емоційному рівні, без перевантаження, вирішується комплекс найскладніших завдань.

Звісно, тільки у тісній співпраці педагогів і батьків можна досягти успіхів в роботі з дітьми, їх інтелектуальному та особистісному розвитку , у збереженні та зміцненні фізичного і психологічного здоров’я. Тому наші спеціалісти здійснюють різноманітну роботу у цьому напрямку:

1. Допомагають у створенні корекційно-розвивального середовища у групах, підбору матеріалу у розвивальні куточки.

2. Взаємовідвідують заняття, аналізують їх, роблять висновки, рекомендації та приймають подальші перспективні плани.

3. Надають педагогам і  батькам інформацію про стан мовлення дітей, їх  психофізичне здоров’я і рекомендації по роботі з дошкільниками.   

4.Обговорюють з батьками результати діагностики мовленнєвих здібностей дітей; рекомендують засоби підтримки, допомагають  оцінювати дитячі досягнення; використовують у своїй педагогічній діяльності форми роботи, що забезпечують здоровий спосіб життя дитини.

На засіданнях “Школи педагогічної просвіти для педагогів і батьків”, клубу “Гармонія”, консультативного пункту “В “Теремок” до логопеда” розглядались наступні питання:

  •  “Створення умов для мовленнєвого самовираження дітей дошкільного віку”.
  •  “Навчання переказу, як метод розвитку монологічного мовлення дошкільника”.
  •  “Діалогічне мовлення у дидактичній грі”.
  •  “Розвиток мовлення та формування здібностей наочного моделювання засобами художньої літератури”.
  •  “Батьки і діти: шляхи взаємодії”.
  •  “Психологічні особливості розвитку дітей”.

Ці зустрічі проходили цікаво, змістово та професійно, сприяли підвищенню педагогічної просвіти педагогів і батьків.

Використання потенціалу спеціалістів, творча співпраця з батьками  в нашому дитячому садку комбінованого типу для дітей з порушенням мовлення дозволяє говорити про  позитивні результати:

  •  в закладі створено корекційно-розвивальне середовище;
  •  організована система роботи спеціалістів на основі трансдициплінарного підходу до їх взаємодії;
  •  90% випускників логопедичних груп щорічно не мають мовленнєвих та психомоторних порушень, а у інших - спостерігається виражена позитивна динаміка у розвитку;
  •  активізувались контакти  між спеціалістами і батьками;
  •  у батьків з’явилась впевненість у дієвості допомоги спеціалістів, що благотворно вплинуло на соціально-педагогічний клімат в сім’ї і на психологічний статус дитини;
  •  батьки адекватно віднеслись до необхідності участі в корекційному процесі;
  •  батьки навчились використовувати досвід роботи спеціалістів в домашніх умовах і самі проявляють ініціативу при виконанні додаткових завдань, які рекомендують спеціалісти.
  •   комплексний   підхід доводить необхідність використання потенціалу кожного суб'єкту педагогічної системи,їх співпраці  для вирішення завдань Базової програми «Я у Світі» по  формуванню життєвих  компетентностей дошкільників.

Досвід показує, що корекційно-розвивальна діяльність, яка організована в системі співробітництва ( спеціалістів, батьків, вихователів) – дуже ефективний засіб роботи, умова розвитку дошкільного закладу і шлях до успіху та здоров’я дітей.

 

 

      Алгоритм взаємодії  вчителя-логопеда та музичного керівника під час вивчення лексичної теми “Осінь”

 

 

 

Логопед

Музичний керівник

ФОРМУВАННЯ СЛУХОВИХ ФУНКЦІЙ

вчити розрізняти різні по висоті, силі і тембру звукокомплекси:

так-так-так

тук-тук-тук

вчити відтворювати ритм, розвивати мовнослухове сприйняття; розвивати рухову пам'ять, перехід з одного руху на інший – рухова вправа «Ходьба – легкий біг», вчити узгоджувати рухи з музикою і ритмом мови, удосконалювати загальну моторику і міміку – логоритмічна вправа «Їжачок»

Тихо їжачок повзе

Груші, яблука везе.

Їжачок, їжачок –

В нього повний рюкзачок.

ФОРМУВАННЯ ЗОРОВО-ПРОСТОРОВИХ ФУНКЦІЇ

розвивати зоровий аналіз наочних предметних гра-фічних малюнків за те-мою.

 

ФОРМУВАННЯ РУХОВИХ ФУНКЦІЙ

розвивати координацію мови з рухами, пальчикову моторику

 

В результаті отримуємо взаємодоповнюючі форми і методи розвитку немовних функцій

РОЗВИТОК ПРОСОДИЧНОЇ СТОРОНИ МОВИ

тренувати плавність ви-диху, формувати уміння чергувати наголос і паузу

вчити слідкувати за поставою, як умову правильного фізіоло-гічного та мовного дихання – танцювальні рухи - підскоки

Розвиток різних видів дихання допомагають дітям освоїти емоційну виразність мови

РОЗВИТОК ФОНЕТИЧНОЇ СТОРОНИ МОВИ

учити диференціювати звуки Т – Д у ряді звуків, складів.

а-о-т-у-п-а-д-т-и-...

приклад:

та-ко-ту-ак-да-до-ат-...

Вокалотерапія: розвивати голо-совий апарат, слухову пам’ять, мелодичність – співаночка «Осінь грає на дуду»

Осінь грає на дуду:

ду-ду, ду-ду, ду-ду-ду.

Я до осені піду

Теж зіграю на дуду:

ду-ду, ду-ду, ду-ду-ду.

На музичному занятті здійснюється закріплення сприйняття і відтворення вивчених звуків на логопедичному занятті  

РОЗВИТОК СЛОВНИКОВОГО ЗАПАСУ

ввести в активний словник іменники: осінь, дощ, вітер, туман, хмара, лист, листопад; прикметники: хмурий, дощовий, похмурий, ясний, короткий, довгий, багряний, золотий; дієслова по лексичній темі: жовтіти, опадати, облітати, вянути, відлітати тощо.

розвивати мовне дихання і дихання під час співу, уміння робити тривалий рівномірний видих і уміння добирати повітря при співі плавно, без ривків;

розвивати діапазон голосу, відпрацьовувати чіткість дикції – пісня “Листочок золотий”

В гості знов до нас прийшла

                 осінь золотиста,

У садочку із гілля облітає листя.

Всі ми любим танцювати

                     радісний таночок

Над собою піднімати

                    золотий листочок.

учити погоджувати рухи з текстом пісні, виконувати їх ритмічно під музику, учити управляти силою голосу – хоровод «Врожайний»

Сливи солодкі, груші соковиті, 

Яблука духмяні, медом всі налиті.

Щедра осінь, поділися з нами..

Пригощати просимо

смачними плодами.

 

 

розвивати слухову увагу, вчити разом починати і закінчувати музичну фразу, діяти по сигналу – музична гра «Здрастуй осінь»

Д: - Здрастуй осінь,

  здрастуй осінь!

 Раді ми, що ти прийшла

 Запитаємо ми осінь::

 - Що в дарунок принесла?

О: - Овочами пригощу.

Д: - Нам для супу і борщу.

О: - Ну а яблука, що мед

Д: - Смачний буде в нас десерт

Психогімнастика Що чути в осінньому лісі?

РОЗВИТОК ГРАМАТИЧНОЇ СТОРОНИ МОВИ

закріпити в мові форми однини і множини імен-ників по лексичній темі: лист-листя, птах-птахи

вправляти в узгодженні прикметників з іменни-ками в роді і числі:

день осінній, дощовий; осінь золота, пізня тощо

 

 

РОЗВИТОК ЗВ'ЯЗНОЇ МОВИ

розвивати діалогічну форму мови, уміння ста-вити питання і правильно відповідати на них:

  •  Чому відлітають птахи?
  •  Тому що настала осінь.

 

Конспект інтегрованого заняття

з дітьми старшого дошкільного віку

« Зимова пісня про ялинку»

 

Мета:

Вчитель-логопед – активізувати в мовленні дітей словник прикметників за лексичною темою «Зима».Вчити розрізняти і виділяти у словосполученнях назви ознак за призначенням із питань: який? яка? яке? які? Закріплювати навички узгодження прикметників з іменниками в роді та числі правильної вимови звуку Р.

Музичний керівник  - відпрацьовувати правильне дихання на коротких, але співучих музичних фразах, які відкривають можливість для модуляції голосу. Продовжувати роботу над чистотою інтонування та виразністю співу. Закріплювати навички поєднання мовлення, рухів і темпу музики.

Вихователь з ОТМ  - показати красу вічно зеленого дерева взимку, вчити відтворювати його особливості в малюнку. Закріпити техніку пластилінового живопису. Формувати навички мазкової техніки (пластиліном) у створенні образу пухнастої ялинки, ускладнюючи роботу кількома кольорами; розвивати сенсорну чутливість, просторове мислення. Дрібну моторику, координацію рухів рук.

Психолог -  допомагати зрозуміти свої емоції та почуття. Розвивати здатність до емпатії. Створити позитивний настрій.

Обладнання : штучна ялинка, іграшка пташки; картки-слова для позначення іменників ( синього кольору), прикметників ( червоного кольору), пісня « Зелена красуня» ( музика В.Калугіної), музичний центр, аудіо-фонограми з музикою П Чайковського,Картини І.І. Шишкіна «Сосни освітлені сонцем», «На півночі дикій»  хвойна гілочка, пластилін, дощечки, картон, стеки, вологі серветки

 

 

Хід заняття :

  1.  Вчитель – логопед загадує дітям загадку:

Білі коси, біле личко,

Кожушок і рукавички,

Чобітки і шапка білі.

Дружать з нею заметілі,

Хуги, віхоли, завії,

ще морози й вітровії

 

  •  В яку пору року бувають такі явища у природі?
  •  Яка пора року зараз?
  •  Давайте згадаємо слова-ознаки про зиму. Скажіть і покажіть, яка зима?

 

  1.   Робота з картками. Картки-символи слів-предметів та слів-ознак.

Логопед пропонує дітям скласти словосполучення про зиму, сніг, дерева ( який? яка? які?) та викласти їх картками символами ( слова-предмети –синього кольору, слова-ознаки –червоного).

 

  1.  Словесна вправа « Зимова прогулянка».

    Вчитель-логопед пропонує дітям пофантазувати. Звучить тиха музика.

  •  Закрийте очі, уявіть, що ми з вами відправляємось на прогулянку до нашої улюбленої лісової галявини. Сьогодні гарний день. Який день? (зимовий, морозний…). Сонечка немає, небо яке? (похмуре, сіре…). Вітер теж десь заховався й відпочиває, тому в лісі тихо-тихо. З неба падають, кружляють сніжинки. Які сніжинки? ( красиві, крихкі, маленькі…). В лісі багато снігу, він хрустить під нашими ногами. Який сніг? ( білий пухнастий…). Гілки навколо дерева. Які вони? ( великі, голі, засніжені…). Ми вийшли на галявину і відчули легесенький аромат – втягніть носиками повітря                 ( вчитель-логопед проносить близько до обличчя дітей хвойну гілочку). Чий це аромат? Молодці, відкривайте очі. Дійсно, це красуня ялинка! А чому ж вона не гола. Як всі інші дерева? Подивіться і скажіть, ялинка яка за кольором? ( ялинка зелена), ялинка яка за формою? ( ялинка трикутна), ялинка яка за величиною ( ялинка висока,знизу широка, зверху вузька).
  1.  Музичний керівник пропонує дітям згадати й проспівати пісню про ялинку.  «Зелена красуня» музика О.Калугіної.
  •  Молодці діти, але такою веселою піснею ми розбудили не тільки зелену красуню, а ще й ведмедика. Спробуємо з ним подружити
  1.  Логоритмічна вправа «Похмурий ведмедик».

Ось ведмедик наш сердитий

По ліску іде

Він звірят не помічає

Пісеньку веде.

              Він кричить – р –р – р – р

              Він гарчить – р – р – р – р

              Такі кущі ламає

             А чому ведмедик злий

             Ми самі не знаємо

Ти, ведмедику, наш милий

Більше не журись

Краще ти пограйся з нами

З нами ти здружись.

              Не кричи – р –р –р –р

              Не гарчи – р – р – р – р

              Не ломай кущі ти

              А звірятам посміхнись

              Будемо дружити

  1.  Вихователь з ОТМ пропонує дітям розглянути хвойні дерева, зображені в живописі І.І. Шишкіна “Сосни, освітлені сонцем”, “На Півночі дикій…”

Помилуватись постаттю ялинок, їх красою.

  •  Чим художник намалював картини? ( фарбами)
  •  Чим можна ще намалювати ? ( олівцями, крейдою, фломастерами, гуашевими  фарбами, пензликом і поролоновими тампонами…)
  •  Згадайте, будь ласка, спосіб малювання ялинки, щоб вона залишалась пухнастою на папері(малювання пластиліном)
  1.  Вихователь пропонує намалювати ялинку пластиліном.
  2.   Повторює прийоми нанесення  мазків пластиліном – з кульок різного кольору: тоненька верхівка, ніби корона, під нею маленька спідниця з трьох мазків і велика з широких мазків у низу. Щоб ялинка вийшла щасливою, можна малювати її складним мазком: з’єднувати дві кульки різного кольору -  зелену та білу, темно зелену та салатну, або домалювати навкруги неї зиму.
  3.  Діти виконують завдання , під музичний супровід.
  4.  Викласти “ялинковий ліс”. Розглянути ялинку.
  •   Діти, давайте зробимо кожній ялинці комплімент (ялинка яка? струнка, висока, пухнаста, засніжена, красива, весела…)
  •  А ця ялинка чомусь сумна. Чому?
  •  На ній замерзло маленьке пташеня.

Діти торкаються пташки зі скла.

  •  Що ви, діти, відчували, коли торкнулися холодної пташки ? (холод, журбу, жалість)  Який  у вас був настрій?  (печальний, сумний, не радісний).

 

  1.   Психологічний етюд “врятуй пташку”.

Психолог пропонує дітям уявити, що в їх долонях маленька, безпорадна пташка. Вона дуже змерзла. Треба зігріти її – повільно, по одному пальчику скласти долоні. Сховати в них пташку, подихати на неї, зігріти рівним, спокійним диханням. Покласти долоні до своїх грудей, віддати пташці добро і ласку свого серця. Розкрити долоні, побачити, що пташка ожила