“Хто в футбол грає – той здоров’я має”

   Питання формування мотивації на здоровий спосіб життя,  збереження та зміцнення здоров’я дошкільників є пріоритетним напрямом діяльності навчального закладу.

   У всіх програмах виховання та розвитку дітей дошкільного віку наголошується на необхідності оволодіння початковими елементами спортивних ігор (бадмінтон, городки, настільний теніс, футбол, хокей), а також вправами спортивного характеру. Окрім ігрового призначення, спортивні ігри, зокрема й футбол, є важливим засобом удосконалення системи фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку.

   На педраді, що традиційно відбулася у нашому дошкільному закладі у вересні, вирішили, що не можемо залишитися осторонь щодо залучення дітей до занять спортом, фізичною культурою, до спортивних ігор, зокрема, до міні-футболу.

   Ігри з елементами футболу мають значний вплив на організм дітей. Ця спортивна гра сприяє:

·        зміцненню м’язової, серцево-судинної та дихальної систем організму;

·        покращенню обміну речовин;

·        тренуванню і активізації функцій різних систем та органів;

·        комплексному розвитку рухових якостей – швидкості, спритності, витривалості тощо;

·        удосконаленню навичок з основних видів рухів.

   Крім того, проведення вправ з елементами футболу на свіжому повітрі загартовує дитину, попереджує респіраторні захворювання та сприяє значному збільшенню рухової активності дітей протягом дня.

   Гра у футбол характеризується частою зміною ігрових ситуацій, що сприяє розвитку спеціальних умінь та навичок – за короткий час побачити та оцінити розташування партнерів та супротивників, положення м’яча, вибрати найбільш правильні дії та виконати їх – а тому сприяє розвитку творчого мислення.

   Інтерес старших дошкільників до гри у футбол дає змогу використовувати її не лише як засіб фізичного виховання, а й як суттєвий чинник виховного впливу на дітей старшого дошкільного віку. У процесі ігор, у спільній творчості діти не лише краще пізнають одне одного, а й навчаються боротися з труднощами та досягати поставленої мети. Потреба в узгодженості своїх дій з діями товаришів під час гри створює умови для виховання у дітей рішучості, відповідальності, вміння триматися. Діти починають усвідомлювати важливість колективних дій для досягнення мети.

   Так було створено проект роботи “Міні-футбол в дитячому садку”, визначено його цілі і завдання.

   Реалізацію проекту розпочали на заняттях спортивного гуртка “Здоров’ячок” для старших дошкільнят під керівництвом інструктора з фізичної культури Олени Малютової.

   Створили матеріальну базу: виготовили і встановили ворота, розмітили поле, придбали потрібне знаряддя.

   Творча група розробила алгоритм роботи по проекту за освітніми лініями Базового компоненту.

   Так зокрема, на заняттях по ознайомленню з навколишнім світом проводили бесіди про футбол: “Історія виникнення футбольного м’яча”, “Футбольні команди світу”, “Ознайомлення з відомими футболістами команди “Дніпро”.

   На заняттях з образотворчої діяльності пропонували дітям малювати фарбами, олівцями “Футбольне поле”, “Магазин м’ячів”, “Гра в футбол”, діти робили аплікацію “Форма футболістів”, “Футбольний кубок”, виконували колективну роботу з конструювання “Ми любимо футбол”.

   На заняттях з розвитку мовлення проводили ігри, спрямовані на формування правильної звуковимови та розвиток фонематичних процесів; ігри з м’ячем, спрямовані на розширення словникового запасу, розвиток граматичного ладу мови: “Кидай м’яч – слово називай”, “Я знаю п’ять назв…”, “М’яч ногою передай – слово називай” і т.д. Діти складали розповіді на теми: “Що я знаю про футбол”, “Футбольна команда”, в чому їм допомагало розглядання ілюстрацій, пов’язаних з грою, прослуховування і перегляд телепередач, відвідування футбольних матчів разом з батьками. Проведені бесіди: “Палац спорту, стадіон “Дніпро” збагатили знання наших хлоп’ят і дівчаток. Проводили також вправи по штрихуванню “Футбольні ворота”, “Футбольний м’яч”, цікаво проходила пальчикова гімнастика “М’ячі бувають різні”, “М’ячик, м’ячик”, “Граємо в футбол”.

   До спортивних розваг залучали і батьків. Батькам були надані пропозиції, до яких вони поставилися з розумінням: у сім’ях закипіла робота з виготовлення різних малюнків та сувенірів на задану тематику. У результаті було проведено фотовиставку “Родинна творчість вихідного дня”. Виставка цих дуже цікавих спільних робіт дітей і дорослих має в дитсадку величезний успіх.

   Дослідження вітчизняних та російських науковців (Едуарда Вільчковського, Олександра Курка, Юлії Єрмакової) свідчать, що діти 5 – 6 років вже мають певну готовність до оволодіння нескладними елементами футболу на основі рухових навичок, які сформовані в них у процесі проведення рухливих ігор у попередніх вікових групах.

   Методика навчання старших дошкільників футболу передбачає використання підготовчих вправ, які містять рухи схожі на головні елементи техніки рухової дії, що вивчається.

    Для оволодіння елементами гри у футбол діти мають засвоїти підготовчі вправи з ведення, ударів, зупинок та вкидання м’яча, а також ловіння та відбивання тощо.

Етапи формування вмінь та навичок у дітей

 (за Олександром Курком)

Вправи, спрямовані на оволодіння дітьми веденням м’яча.

Початковий етап навчання:

·        довільне ведення м’яча по майданчику;

·        ведення м’яча по прямій;

·        ведення м’яча правою та лівою ногою по “коридору” (завширшки 50 – 60 см);

·        ведення м’яча по лінії;

·        ведення м’яча правою та лівою ногою по колу.

Поглиблене розучування дій з м’ячем:

·        ведення м’яча правою та лівою ногою “змійкою”;

·        ведення м’яча по прямій, по дузі, “змійкою” з подальшою зупинкою його за сигналом;

·        ведення м’яча по “коридору” зі зміною способу ведення та темпу.

Удосконалення дій з м’ячем:

·        ведення м’яча по колу в зоні, яку обмежено двома концентричними колами, роблячи на кожний крок одне торкання до м’яча;

·        ведення м’яча по прямій з прискоренням;

·        ведення м’яча між кеглями з подальшою передачею партнеру;

·        ведення м’яча по майданчику та зупинка його за сигналом;

·        ведення м’яча з прискоренням (5 м – повільно, 5 м - швидко).

Вправи, спрямовані на оволодіння ударами по м’ячу та зупинками м’яча.

Початковий етап навчання:

·        імітація удару по м’ячу –

-         оволодіння вихідним положенням опорної ноги під час удару по м’ячу;

-         розучування рухів ногою, яка виконує удар (замах, ударний рух, проведення);

-         виконання вправи у цілому;

·        імітація зупинки м’яча –

-         розучування вихідного положення опорної та зупиняючої ноги під час прийому м’яча;

-         розучування амортизую чого руху зупиняючої ноги;

-         навчання прийняття оптимального положення для виконання подальших дій з м’ячем;

·        удари по м’ячу з місця та зупинка його руками;

·        накатування м’яча руками та зупинка його правою та лівою ногою;

·        удари по м’ячу ногою у стінку (щит) та ловіння його руками.

Поглиблене розучування дій з м’ячем:

·        передача м’яча партнеру правою та лівою ногою на відстань 3 – 4 м та зупинка його руками;

·        удари по м’ячу в стінку (щит) та зупинка його ногою після відскоку;

·        удари правою та лівою ногою по м’ячу, який котиться по землі;

·        удари по м’ячу ногою після відскоку його від землі;

·        передача м’яча правою та лівою ногою в парах.

Удосконалення дій з м’ячем:

·        удари по м’ячу ногою та зупинка м’яча, який котиться по землі (за сигналом вихователя);

·        удари по м’ячу правою та лівою ногою на дальність;

·        удари по м’ячу правою та лівою ногою з влученням у ціль (ворота, щит);

·        передача м’яча в парах з подальшою зупинкою м’яча, який котиться;

·        передача м’яча втрьох.

Підготовчі вправи, спрямовані на оволодіння вкиданням м’яча.

Початковий етап навчання:

·        перекидання м’яча у парах зручним для дітей способом;

·        кидання м’яча з-за голови обома руками на дальність та через натянутий між двома стояками мотузок (на висоті 1,6 – 1,8 м);

·        кидання м’яча вгору та ловіння його обома руками після відскоку від землі.

Поглиблене розучування дій з м’ячем:

·        кидання м’яча обома руками у горизонтальну ціль з відстані 3 – 4 м;

·        кидання м’яча обома руками з-за голови на дальність;

·        кидання м’яча обома руками з-за голови на точність.

Удосконалення дій з м’ячем:

·        кидання м’яча одне одному в руки з відстані 4 – 5 м;

·        кидання м’яча обома руками з-за голови партнеру, який зупиняє його ногою й кидає м’яч у зворотному напрямку;

·        кидання м’яча одне одному (у парах), пересуваючись уперед у повільному темпі.

Підготовчі вправи, спрямовані на оволодіння грою воротаря.

Початковий етап навчання:

·         імітація ловіння м’яча, який котиться по землі, та відбивання його руками та ногою, стоячи на місці;

·         оволодіння основною стійкою воротаря – ноги напівзігнуті, незначний нахил тулуба вперед, руки напівзігнуті перед грудьми;

·         уведення м’яча у гру рукою та ударом ноги;

·         кидки м’яча вгору та ловіння його обома руками після відскоку від землі.

Поглиблене розучування дій з м’ячем:

·         кидання м’яча у стінку з відстані 3 – 4 м та ловіння його після відскоку обома руками;

·         ловіння м’яча обома руками, який котиться по землі після удару партнера;

·         ловіння м’яча, який котиться збоку від воротаря та відбивання його ногою;

·         ловіння м’яча після удару гравцями з різної відстані;

·         кидання м’яча у стінку та ловіння його після відскоку від землі.

Удосконалення дій з м’ячем:

·         ловіння м’яча руками та відбивання його ногою після ударів з різної відстані;

·         ловіння та відбивання м’ячів руками та ногою, які котяться або летять у ворота.

   У різних видах і формах діяльності, за підтримкою батьків, діти не лише опанували улюблену спортивну гру, а й підвищили свої фізичні якості, рухові уміння, які сприяли позитивному ставленню до здорового способу життя.

Спортивне свято

«Спортивні розваги для розвитку і забави»

                                                                             інструктор з фізкультури Малютова О.В.

Мета: в розважальній формі закріпити знання дітей про здоров’я, корисні та шкідливі продукти харчування, здоровий спосіб життя. Продовжувати вчити дітей дружити, доброзичливо становитися один до одного, діяти разом в одній команді. Закріпити знання про види спорту. Розвивати швидкість, спритність, увагу. Виховувати любов до спорту. Створити дітям гарний настрій та емоційне задоволення.

Матеріали та обладнання: прикраси для зала (прапорці, повітряні кульки, гірлянди), музичний центр, костюми лікаря Айболита, крокодила Гени, Ведмедика, емблеми та «медалі», 3 м’яча – стрибунця, 9 обручів, 2 дуги, 12 м’ячів.

Ведуча: «Добрий день, дорогі малята та дорослі. Сьогодні ми зібралися на спортивне свято, щоб позмагатися у силі, спритності і просто відпочити. Рада вас бачити здоровими, бадьорими, готовими до змагань. По  дорозі до дитячого садка я зайшла до супермаркету, і ви знаєте, кого я там зустріла? Ні за що не здогадаєтеся! Наш гість дуже скромний та сором’язливий. Давайте покличемо його аплодисментами.

(Під пісню Крокодила Гени до зали тримаючи кошик з продуктами заходить Крокодил)

Крокодил: «Здрастуйте, любі друзі! Я щойно з супермаркету, накупив собі різної смакоти. Ось дивіться… (достає та називає продукти: «Кока – кола», чіпси, сухарики, йогурт. Морква, огірок, буряк.)

Ведуча: «Діти, що ви можете сказати про ці продукти? Які з них корисні, а які ні? Чому? Крокодил, а які напої ти полюбляєш?

Крокодил: «Я люблю різнокольорові солодкі газовані напої!»

Ведуча: «Хто з вас полюбляє такі напої? (відповідь дітей) А хіба можна вживати такі напої? Вони корисні для організму?»

Крокодил: «Ой, щось мені погано (тримається за живіт)»

Ведуча: «Що з тобою? Чим ти снідав сьогодні? (пропонує сісти)»

Крокодил: «По дорозі до супермаркету я з’їв  пачку чипсів та запив її «Спрайтом».

Ведуча: «Все ясно. Треба звати на допомогу лікаря. А який лікар нам допоможе, малята? Звичайно, лікар Айболить. Давайте дружно його покличемо: Айболить, Айболить!»

(до зали входить лікар Айболить).

Лікар Айболить: «Як у когось стало лихо,

Вирушаю навпростець.

Я зніму з колін набряк,

Залікую вам синець.

Як росте температура,

В вас ангіна чи бронхіт,

Всі знання свої та вміння

Я тоді пускаю в хід.

(Звертається до Крокодила)

Я – відомий Айболить.

Хворий, що у вас болить?

А, живіт? Передбачаю.

Що ж, від цього ліки маю.

(Дає Крокодилу мікстуру, «біль» проходить.)

Щоб здоровими зростати,

Корисну їжу треба вживати.

Це всі наші малята знають!»

Крокодил: «Якщо ваші малята все знають, тоді нехай вони на мої питання відповідають:

1.     На якому музичному інструменті грає Крокодил Гена? (гармошка)

2.     Що загубила Попелюшка, тікаючи з балу? (туфельку)

3.     Чим вимірюють температуру тіла? (термометром)

4.     Як називається пішоходна частина вулиці? (тротуар)

5.     В якої тварини найдовший ніс? (у слона)

6.     Скільки тварин тягнуло ріпку? (три)

7.     Де живуть риби? (у воді)

Ведуча: «Любий Крокодил, зараз ми з малятами не тільки розкажемо тобі, де живуть риби, а й покажемо, як вони плавають.»

(Ведуча з дітьми виконує ритмічні рухи під пісню групи «Барбарики» - «А рыбы в море плавают вот так…» )

Крокодил: «Дійсно, ваші малята багато знають та гарно танцюють. А мені треба нести продукти до дому. До побачення!»

Ведуча: «До побачення! Тепер купуй тільки корисні продукти!

               Нумо, діти, поспішаймо,

               І змагання починаймо!»

Айболить: «Зачекайте, зачекайте! Перед початком змагань я маю всіх оглянути. Попрошу всіх встати і виконувати мої команди:

Все в порядку, спочивайте,

Дружно руки піднімайте,

Плескать ви не забувайте,

Разом руки опускайте.

Нахиліться, розігніться,

Сядьте прямо, усміхніться!

(Деяким дітям ніби міряє температуру, слухає)

Так, я оглядом задоволений,

Бо ніхто з дітей не хворий.

Всі веселі і здорові,

До змагань усі готові!»

Ведуча: «Тоді я запрошую команди до змагань. Сьогодні до нас завітали 5 команд спритних та веселих діточок, і зараз вони привітають одне одного.

1 команда: «Дружба»

Девіз: «Хочем жити дружно ми,

           Щоб щасливі всі були.»

2 команда: «Пізнайки»

Девіз: «Хочем бігати, стрибати,

           І про все на світі знати!»

3 команда: «Силачі»

Девіз: «Ми зі спортом дружимо,

            Виростаєм дужими!»

4 команда: «Чемпіони»

Девіз: «Ми крокуємо всі в ногу,

            Чемпіонам дай дорогу!»

5 команда: «Футболісти»

Девіз: «Ми все можем, ми все вмієм,

           І збуваються надії!»

(Ведуча проводить з командами двох старших груп естафету «Збери квітку»: першому в команді дається середина квітки, іншим по 1 пелюстку з кольорового картона. Кожний гравець пролізає під дугою, стрибає в 3 обручі та кладе свою частину квітки на килимок, повертається до своєї команди. Переможець – команда, яка швидше збере квітку. З командами трьох старших логопедичних груп проводиться естафета на м’ячах – стрибунцях. Перший з команди стрибає навколо обруча, повертається і передає м’яч наступному і т.д.)

Ведуча: «А зараз оголошується змагання капітанів команд.»

(Ведуча пропонує вихователям – капітанам команд папірці з назвами видів спорту (фігурне катання, лижний спорт, кінний спорт, баскетбол, плавання). Треба їх пантомімою. Діти повинні відгадати. Капітани нагороджуються медалями).

Айболить: «Діти, а що треба їсти, щоб ніколи не хворіти? Так, звичайно,овочі та фрукти,в яких є багато вітамінів. А тепер спробуйте відгадати мої загадки про рослини, в яких багато вітамінів:

1.     Моє тіло під землею,

Кучерики понад нею.

Любить мене кожна юшка,

Називаюся… (Петрушка)

2.     На городі товста пані

В пелюстковому жупані.

Щоб ту пані розібрати,

Сто пелюсток треба зняти. (Капуста)

3.     Довгий, зелений.

Добрий солоний,

Смачний і сирий.

Хто він такий? (Огірок)

4.     В час, коли приходить грип,

Він боротися з ним звик.

Золотистий і бокатий,

Вітаміном С багатий. (Лимон)

Ведуча: «Бачиш, Айболить, діти всі загадки знають,

               Бо здоров’я зберігають.

               З вітамінами всі дружать,

               І тому розумні дуже.

А зараз ми розважимо тебе веселою грою.»

(Ведуча проводить гру – атракціон «Швидше в обруч!» Під пісню «Фінська полька» 10 дітей, пританцьовуючи, рухаються навкруги 9 обручів. Коли музика зупиняється, діти стрибають в обручі. Хто не встиг – вибуває з гри. Убирається 1 обруч, гра продовжується, доки не залишиться одна дитина – переможець)

(Під сумну музику до зали входить ведмежатко.)

Ведмедик: «Здрастуйте, малята! Ви любите солодощі? Ось і я люблю. А особливо мені подобається мед. Я хотів поласувати смачним медком, сунув лапу в вулик і мене покусали бджоли. Тепер моя лапа болить.»

Ведуча: «Не хвилюйся, Ведмедик, наш лікар Айболить зараз швидко тобі допоможе.»

Айболить: «Так, так, зараз подивлюся. В мене є йод, помажу, перебінтую і все буде добре.»

Ведмедик: «Не треба йодом, краще медом!»

(Айболить лікує лапу Ведмедику, той веселішає)

Ведмедик: «Ой, біль проходить! Спасибі тобі, Айболить. Мені так весело, аж хочеться танцювати. Потанцюєте зі мною, малята?»

(Ведмедик показує дітям ритмічні рухи під пісню «Мармеладный мишка»)

Ведмедик: «Ой, як весело у вас! Гарно танцюють ваші діти.»

Ведуча: «Наші діти все роблять гарно, а особливо їм подобається фізичні вправи. Зараз ми тобі покажемо виступ дітей спортивного гуртка «Пластік – шоу» з веселими м’ячиками.»

(Виступ дітей)

Айболить: «Всім відомо – це чудово,

      Коли кожен з нас здоровий.

      Треба тільки знати,

      Як здоровим стати.

      Спорт любити слід –

      Проживеш сто літ!»

Ведуча: «А наше свято ми закінчуємо святковою дискотекою.»

Спортивна розвага

"Люби та знай козацький край"

                                                                                                                 Інструктор з фізкультури Малютова О.В.

Мета:

·        створити у дітей позитивний емоційний настрій;

·        закріпити рухові вміння та навички засобами етнопедагогіки.

·        За допомогою усної народної творчості закріпити знання дітей про рідний край, про його історичне минуле.

·        Розвивати фізичні якості – швидкість, силу, витривалість; а  також кмітливість, сміливість, рішучість.

·        Виховувати любов до Батьківщини, до українського народу та його звичаїв; взаємодопомогу і дружні стосунки між дітьми.

Матеріали та обладнання: музичний центр, костюм Півника, 4 дуги, 4 обруча, 2 гімнастичні палиці, українські національні костюми: 4 для хлопців, 4 для дівчаток, 2 відерця, 10 дерев’яних брусочків, 2 мішка для стрибків.

Ведуча: «Добрий день, малята та гості нашого свята. Сьогоднішнє свято я хочу розпочати словами вірша Дмитра Павличка:

Перше слово – Мати,

Друге – Україна.

Так учився розмовляти

Я, мала дитина.

Кожне слово пахне,

Мов листочок м’яти.

Так, мов квітка з короваю,

Пахне слово «Мати».

Кожне слово світить

Гранями рубіна,

Але сяє, наче сонце,

Слово «Україна».

       Україна – наша Батьківщина, найрідніша і найдорожча серцю країна – земля наших батьків, дідів і прадідів. Любити і захищати Вітчизну – святий обов’язок кожного. А хто ж були найдавніші захисники нашої батьківщини? (Відповіді дітей). Так, в Україні в давнину було сильне, сміливе козацьке військо. Сьогодні наші маленькі козачата теж покажуть усім, що вони гідні нащадки предків – козаків.»

(Вибігає хлопчик – Півник і, плескаючи руками по боках, ніби крилами, голосно кукурікає).

Ведуча: (спиняє Півника)

«Стій – но, стій, не поспішай,

Шуму й крику не здіймай!

Звідки чудо прилетіло?

Що на святі захотіло?»

Півник: «Я – Півник, золотий гребінець,

                 Найкращий у курені співунець.

                 Як побачу ворогів згори –

                 Знатимуть і отаман, і козаки.

                 Лиш гукну: «ку-ку-рі-ку!»,

                 Вороги тікають за ріку».

Ведуча: «В нашому садочку діти швидко підростають,

                Про посвяту в козачата мрію хлопці мають».

Півник: «Ку-ку-рі-ку!», «ку-ку-рі-ку!»,

                 Іспит на хлопців чекає в садку!». (убігає)

(Лунає козацький марш, виходять 4 хлопця – козачата).

Ведуча: «Присягайте, що Вкраїну

                  Будете любити,

                  Що ввіллєте в неї силу,

                  Щоб розвеселити!»

1-й хлопець: «Присягаємо край рідний

                            Над усе любити,

                            Рідний народ шанувати

                            І для цього жити».

2-й хлопець: «Горнусь до тебе, Україно,

                           Як син до матері, горнусь,

                           За тебе, рідна і єдина,

                           Щодня я Богові молюсь».

3-й хлопець: «Боже, Отче Всемогутній,

                            Захисти коханий край!

                            Дай нам вийти у майбутнє,

                            Мужність і сміливість дай».

4-й хлопець: «Є у всіх одна країна,

                            Найрідніша нам усім:

                            То прекрасна Україна,

                             Нашого народу дім».

Ведуча: «Так давайте веселитись,

                Щоб земля гула,

                Щоб на рідній Україні

                Доленька цвіла».                 

 (Під музику хлопці йдуть на свої місця)

Діти співають пісню «Діти України».

Ведуча: «А тепер всі без вагання

                  Починаємо змагання.

                  Перше випробування незвичне,

                  Переправитися треба швидше».

(1й конкурс – «Переправа». Грають дві команди по 5 дітей. Перші в командах підлізають під дуги, «продівають» через себе обруч, знов дуга, знов обруч, бігом повертаються до команди, передають естафету наступному. Далі всі по черзі)

Ведуча: «Ще не воїн той козак,

                  Що не знає сідла смак.»

(2й конкурс – «Юні вершники». Грають команди по 5 дітей. На «кониках» (гімнастичних палицях) дітям треба «обскакати» 5 кеглей та повернутися до команди. Далі всі по черзі)

Ведуча: «Перешкоди ми здолали,

Час вже відпочити,

У народний одяг вбратись

Та повеселитись.»

(3й конкурс – «Переодягання». Декілька хлопців одягають на дівчаток український одяг,потім танцюють в парах під веселу українську музику)

(4й конкурс – «Вийся віночок» - грають дві команди по 10 дітей. За сигналом діти передають віночок над головами в кінець команди. Гра триває, доки перші гравці знов стануть першими).

Ведуча: «Наші славні козаки

                  Позмагались залюбки.

                  Час їм трохи відпочити,

                  Може, щось перекусити.

                  А, щоб кашу нам зварити,

                  Вогник треба розпалити»

(5й конкурс – «Розпали вогник» - грають 2 команди по 5 дітей, треба перенести «дрова» - дерев’яні брусочки з одного обруча в другий )

(Ведуча обіграє ситуацію: дівчата «варять» кашу, над «вогником» ставлять дуги та підвішують відерця, помішують кашу. Потім всі діти ніби беруть ложки та їдять кашу)

Ведуча: «Наші діти – молодці!

Дуже вправні козачки.

Зараз ще порозважаємось –

У веселу гру пограємо»

(Гра-змагання «Стрибки в мішках» - грають дві команди по 5 дітей, перші стрибають у мішках до орієнтира, повертаються, передають мішок наступному у команді. Далі всі по черзі)

Ведуча: «Дорогі хлопчата, дорогі дівчата!

                 Прийняли сьогодні ми вас в козачата!

                 Хай будуть добрими шляхи,

                 Які судилося сходити.

                 Бажаю вам себе знайти

                 І недаремно вік прожити.

                 Нехай, рідненькі, всіх хранить

                 Тепло батьківської оселі.

                 Від бід усіх вас захистить

                 Любов до рідної землі.

Запрошую всіх на веселий український танок.»

(Діти танцюють під українську народну музику.)

«Як дитина бігає і грається, так і їй здоров`я усміхається»

Ігри з елементами футболу мають значний вплив на організм дітей. Ця спортивна гра сприяє:

·        зміцненню м’язової, серцево-судинної та дихальної систем організму;

·        покращенню обміну речовин;

·        тренуванню і активізації функцій різних систем та органів;

·        комплексному розвитку рухових якостей – швидкості, спритності, витривалості тощо;

·        удосконаленню навичок з основних видів рухів.

   Крім того, проведення вправ з елементами футболу на свіжому повітрі загартовує дитину, попереджує респіраторні захворювання та сприяє значному збільшенню рухової активності дітей протягом дня.

    Для того, щоб пограти собі у футбол для власного задоволення, багато не треба. Достатньо мати м’яч, навіть звичайний гумовий бальон, більш-менш рівний майданчик та кількох товаришів, які теж мають бажання покопати м’яч. Стійками воріт можуть бути дерева або звичайні школярські наплічники-рюкзаки. Якщо гравців мало, то можна грати в одні ворота, або взагалі без воротаря. Основне – дотримуватися правил гри та безпеки. Грати тільки ногами, копати м’яч, а не ноги товаришів. Вигравати за рахунок швидкості, вміння та зграбності, а не грубою силою та бійкою.