КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ (ЯСЛА - САДОК) КОМБІНОВАНОГО ТИПУ №43 ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ








Виховна робота

В закладі функціонує цілісна система роботи з педагогічними кадрами шляхом взаємозв’язку тематичних занять, засідань педагогічної ради, семінарів-практикумів, школи педагогічної просвіти, тренінгів, індивідуальних консультацій та співбесід, творчих груп.

Дієва методична робота стимулює підвищення фахової підготовки вихователів, пошук шляхів вирішення проблемних завдань; створює умови для інноваційної діяльності вихователів.

 

Успішно впроваджується особистісно-орієнтована система виховання дітей через проектну діяльність. Технологія психолого-педагогічного проектування допомагає вихователям поєднати реалізацію завдань, визначених чинними програмами із задоволенням бажань та прагнень самих вихованців. Такі проекти як: "Готуємося до школи", «Книга вчить як на світі жити»,  «Хто добре працює тому і щастить», "Шумлять дерева рідного краю", "Рідне місто моє", "Моя сім`я" сприяли формуванню, саморозвитку дітей, розкриттю їх потенційних здібностей та забезпечували формування базових якостей особистості, спонукали до пошуку нетрадиційних вирішень наявних проблем. 

 

 

 


 

 

Рекомендовано  для використання в дошкільних навчальних закладах методичною Радою ДОІППО (протокол № 2 від 07.03.2013 р.)

 

Метод  проектів   посідає  чільне місце у педагогічній практиці дошкільного закладу № 43. Він дозволив змінити стиль роботи з дітьми педагогами, батьками. Діяльність за технологією проектів «Здоровий малюк», «Дитина і книга», «Зимова фантазія», «Готуємося до школи»,  «Хто добре працює, тому і щастить» дала можливість дітям розвити творчі здібності та комунікативні навички, уміння експериментувати самостійно, за допомогою різноманітних засобів знаходити інформацію про предмет або явище та використовувати ці знання для створення нових об’єктів дійсності. Педагогам – розвити творчий потенціал, підвищити рівень професійної інноваційної компетентності.  Батькам – виступати не тільки як джерело інформації, реальної допомоги та підтримки дитини і  педагога у процесі роботи над проектом, а також стати безпосереднім учасником освітнього процесу, збагатити свій педагогічний досвід та отримати задоволення від своїх успіхів та успіхів дітей.

Реалізація проектів проходила за наступними етапами: мотиваційний, інформаційний, репродуктивний, узагальнення аналізу та систематизації, творчий, рефлексивно-оцінювальний, через залучення дітей до різних видів творчої та практично значущої діяльності, навчання педагогів, просвітницьку роботу з батьками. Робота над етапами передбачала:

  •  постановку мети;
  •  пошук форми реалізації проекту;
  •  розробка змісту всього навчально-виховного процесу на основі тематики проекту;
  •  організацію розвивального, пізнавального, предметного середовища, щоб воно було «фоном» до евристичної та пошукової діяльності;
  •  роботу над частинами проекту, його корекція;
  •  колективну презентацію проекту – його продукту співпраці та співтворчості вихователів, дітей, батьків;
  •  аналіз результатів, корекцію, оцінювання якості проекту.

Здобуті в реалізації проекту знання, набували особливої міцності та усвідомлення, стали стимулом до нового пошуку, для створення нових проектів.

Проектна технологія забезпечила: втілення ідеї в зовнішню форму, отримання естетичної насолоди; подолання інтелектуальної перепони, здобуття нових знань та досвіду; сприяла комплексній реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти  в Україні, успішній адаптації до майбутнього шкільного життя, активній участі батьків в освітньому процесі дошкільного закладу.

 

 

 

 

 

Психолого – педагогічний проект

«Готуємося до школи»

 

  1.  Керівник проекту

Тищенко Валентина Олексіївна, завідуюча комунальним закладом освіти «Дошкільний навчальний заклад (ясла – садок) № 43 комбінованого типу» Дніпропетровської міської ради  

 

Щукина Тетяна Геннадіївна, директор Міського комунального закладу культури «Централізована система бібліотек для дітей»

 

  1.  Мета проекту

Створення освітнього простору, який сприяв би загальному розвитку дошкільнят і допоміг би їм підготуватися до навчання в школі.

 

 

  1.  
  2.  індивідуальні розумові і креативні здібності;
  3.  усне мовлення; координацію рухів, дрібну моторику рук, толерантні способи спілкування між дошкільниками.
  4.  Сприяти переходу від ігрової до навчальної діяльності.
  5.  Виховувати організованість, наполегливість, самостійність, працьовитість, цілеспрямованість, сміливість.
  6.  Організовувати взаємодію педагогічних колективів дошкільного закладу й школи щодо дотримання єдиних вимог до знань, умінь і навичок дошкільнят, формування в них позитивного ставлення до навчання.
  7.  Надати допомогу батькам майбутніх першокласників у адаптації до нових умов отримання освіти.
  8.  Вивчити і об’єктивно оцінити ступінь готовності  дитини до шкільного навчання.

 

  1.  освітній
  1.  Термін реалізації проекту

 

Січень - травень

 

  1.  має стійку мотивацію та психологічну готовність до навчання; належний рівень розвитку дрібної моторики рук, відповідний рівень розвитку пізнавальних психологічних процесів;
  2.  проявляє доброзичливе відношення, увагу до оточуючих, чуйний до співпереживань іншої людини;
  3.  виконує інструкцію педагога, слідує встановленим правилам;
  4.  володіє  знаннями, вміннями і навичками, здатний на їх основі приймати власні рішення;
  5.  виконують правила зі збереження зору під час роботи  з книгою;
  6.   Педагогічними колективами:
  7.  Батьки отримують кваліфіковану адресну допомогу в підготовці дітей до навчання в 1-му класі.          До їх уваги буде підготовлений бібліографічний каталог енциклопедичних видань для молодших школярів.

 

  1.  
  2.  Проведемо конкурс на виразне читання віршів про школу.
  3.  Будемо малювати, ліпити, конструювати шкільні речі, проведемо конкурс малюнків.
  4.  Організуємо після екскурсії в школу Ігри «Школа», «Бібліотека».
  5.  Проведемо календарні свята, спортивні розваги, засідання КВК (разом з учнями першого класу).
  6.  Проведемо літературно-музичне свято  «До побачення, садок дитячий».
  7.  Візьмемо участь у виготовленні батьками фотоальбому «На згадку про нас».
  1.  Мотиваційний.
  2.  Узагальнення, аналіз та систематизація отриманих знань.
  3.  Вступ

    Ведучий. Шановні діти, батьки, гості та всі працівники нашого гарного, затишного дитсадка! Сьогодні ми всі разом зібралися тут, щоб провести наших «маленьких», а для нас можна сказати «великих» малят до школи.

    Зібрались дружно ми на свято

    Сьогодні тут в травневий час,

    Щоб малюків наших вітати

    І проводжати в 1-й клас.

    Діти прийшли    до    нас    зовсім маленькими:     весь    час    плакали, просилися до батьків. А всі працівники   не   покладали   рук,   дарували свою любов  і доброту,  щоб їм жилося тут,  як вдома, а можливо, ще краще. І так кожного дня. І зараз знов малюки прийшли на своє останнє свято в садку разом із батьками. Тож зустрічайте їх.

    (Оголошують дітей і батьків та декілька слів про них).

    Хочеться, щоб сьогоднішній день запам'ятався всім. Я гадаю, що всі ці роки, які ми прожили єдиною родиною, малюки і ви, батьки, будете пам'ятати.

    (Слово завідувачу. Вручення подяк батькам). 

    Ведучий.

    Радіймо всі - у вас і в нас

    Настав тепер прощання час.

    Малі й дорослі, усміхайтесь,

    До нас на святі приєднайтесь.

    Просимо  вас переглянути відеожурнал.

     

    Криве дзеркало

    Ведучий. Добрий день! Сьогодні наша передача присвячена майбутнім школярам.

    Дитина.

    Ну і мама! Ну і тато!

    Наче справжні дошкільнята!

    Нічогісінько не знають -

    Смішно і сказать комусь -

    Бо щодня мене питають

    Лиш одне: «Чому?» й «Чому?».      

    Батько. Ти чому образив Віку? Мати. Ти чому отримав двійку?

    Батько.  І чому прийшов так пізно?

    Мати. Та чому в шкарпетках різних?

    Батько.     Ти     чому   такий непослух?

    Мати.   А   чому   не   стелиш постіль?

    Батько.   А чому ти  вірш  не знаєш?

    Мати.  А чому портфель  без ручки?

    Батько. А чому такий синець?

    Дитина.

    Ох, настане мій кінець!

    Не поясниш їм ніколи –

    Хоч би й дуже захотів...

    Треба їх віддать до школи –

    Хай питають вчителів.

    (Гумористична пісня «Ой же сміху в нас було>. «Грицю, Грицю, до роботи»).

    Ведучий. Наші малята стають вже акторами. А чи готові спробувати себе батьки на «Фабриці»?

     

    Знайомі картинки

    Ведучий. Сьогодні ми в нашій програмі «Веселі знайомі картинки» відвідаємо дитсадок.

    - Чий такий красивий дім?

    Грають промені на нім!

    «Сонечко» стріча діток —

    Діти. Це наш дитсадок.

    Ведучий. Відправляємось в країну дитинства.

    (Пісня «Країна дитинства»).

    Ведучий. А тепер у подяку вихователям малеча подарує пісні. (Під мелодію до пісні «Ляльки»).

    Мій милий вихователь, тобі відкриюсь я.

    Моя ти друга мати, тебе кохаю я.

    Пустуємо ми часто і шкодимо не раз,

    Але ти нас пробачиш і розумієш нас,

    Що кішці хвіст прижав, машинку поламав,

    Оленку я штовхав і ґудзик відірвав.

    Ми ненавмисне це, бо ми такі: і є.

    Ми трішки підростем і розум наберем.

    (Під мелодію до пісні «Про папу»).

    Ми в садочок приходим вранці.

    Вихователь чекає нас.

    Розважає вона, навчає,

    Ось така вона — вищий клас!

    Нас навчає танцювати, пісні співати,

    Малювати, рахувати, казки читать.

    Оля, Таня, Маша, Даша і всі малята

    Вас вітають, вас вітають у святковий час.

    дитсадків.

    Завдання вихователів — забезпечити психічну й психологічну готовність дитини до школи, підготувати до навчання в нових умовах.

    Важливо, щоб батьки усвідомлювали це і не вимагали того, що не відповідає природі дошкільника, а крім того, й самі розуміли, коли саме їхня дитина буде готова до школи.

     

    Фізична готовність

    Традиційно до школи діти вступали у сім років, але нині вони можуть піти до 1-го класу і в шість, і в сім. Закон цього не забороняє. Пізніше навчання варто починати тільки в тому разі, якщо дитина фізично і психічно не готова до нього.

    Віддавати дитину до школи можна тоді, коли на момент вступу вона вже досягла відповідного фізичного віку, тобто повних шести років, за умови її психологічної, інтелектуальної та фізичної готовності.

    Про фізичну готовність дитини можемо судити, зокрема за антропометричними показниками розвитку її організму.

    Якщо на момент вступу до школи більшість антропометричних показників дитини нижчі від норми, слід замислитися й порадитися з лікарем або психологом, чи варто їй вступати до школи в цей період (передусім це стосується шестирічного віку)

    Особливу увагу треба звернути на кількість постійних зубів (зрозуміло, ми не беремо до уваги молочні що є тимчасовими) Цей показник іноді ще
    називають зубним віком, саме він є вирішальним при визначенні фізичної зрілості малюка Зрозуміло, найкраще коли і вага, і зріст наближені до наведених значень або трохи їх перевищують Але якщо немає бодай одного постійного зуба (з названої кількості) на тлі інших позитивних показників, радимо не поспішати віддавати дитину до школи.

    Ми усвідомлюємо, що всі діти різні, але, на наш погляд, слід уникати будь-якого ризику, бо за цим — здоров'я, яке досить легко порушити і доволі складно   відновити    Тож,   шановні   батьки,порадьтеся  з  педіатром,   психологом  і   не приймайте поспішних   невиважених рішень Здоров я вашої дитини - у ваших руках.

     

    Психічна зрілість

    Крім фізичної зрілості, для успішного навчання дитини у школі необхідна й психічна зрілість, фізична  і її  психічна зрілості становлять разом те що називають дошкільною зрілістю (лдя шестирічних дітей) або психологічною готовністю (для семирічних) Психічна зрілість складається з таких компонентів мотиваційного, інтелектуального вольового, морального Розглянемо кожний з них

     

    Моральна готовність

    Моральна   готовність  до   шкільної   освіти є стрижнем   що закладає підмурівок особистості   В умовах повсякденного спілкування з однолітками й дорослими, а також у рольовій грі дитина набуває певних знань про соціальні норми Але ці знання вона ще до кінця не усвідомлює І безпосередньо пов'язує зі своїми позитивними чи негативними емоційними переживаннями.  Перші етичні інстанції становлять поки що відносно прості системні утворення, на основі яких   надалі формуватимуться досить зрілі моральні почуття й переконання.

    Уміння  спілкуватися  з  дорослими  й  однолітками - основа для успішної адаптації дитини  у  школі.   Систематично спостерігаючи за поведінкою малюків під час ігор і занять, можна побачити, хто з них уміє спокійно й по-діловому звертатися до дорослого із запитаннями,   узгоджувати власні бажання з інтересами товаришів, хто прагне "захопити" найпривабливіші ролі й добивається цього умовляннями, примусом або через конфлікти, ій хто не вміє проявити себе і свої інтереси, тож задовольняється будь-якою роллю,   а хто взагалі не бере участі в діяльності дітей, несміливий чи пасивний у спілкуванні з однолітками й дорослими тощо.

    Деякі батьки з різних причин не бажають, щоб їхня дитина відвідувала дошкільний заклад, тож підготовка малюків до школи відбувається у родині, що не завжди сприяє її успішній шкільній адаптації

    Тому важливо, щоб перед школою малюк хоча б два роки відвідував дитсадок, де мав би можливість влитися у соціальне середовище однолітків і старших дітей, що допоможе навчитися на практиці встановлювати стосунки, обмежувати свої бажання, співвідносити власні інтереси з інтересами та бажаннями інших, а отже, усвідомити, що не завжди своє "хочу" є важливим для інших. Це приборкує егоїзм. Зрозуміло, дитина має відчувати свою цінність і самодостатність як активного учасника у спілкуванні з однолітками й дорослими.

    У формуванні моральної готовності дуже важливий приклад спілкування батьків дитини з їхніми батьками (бабусею, дідусем) і родичами, з друзями, іншими дорослими й дітьми. Дошкільний вік — період наслідування поведінки дорослих. Отже, вчинки наших дітей — це віддзеркалення більше ніж 80% наших із вами вчинків, шановні батьки та вихователі.

     

     

    Провідну роль у соціальній зумовленості волі відводять мовленнєвому спілкуванню дитини з дорослими. У генетичному плані психологи розглядають волю як стадію оволодіння особистісними процесами поведінки. Спочатку поведінку дитини регулюють словом дорослі, потім, засвоюючи практичний зміст вимог дорослих, вона поступово починає сама регулювати свою поведінку через власне мовлення, роблячи тим самим істотний крок уперед на шляху до вольового розвитку.

    Після оволодіння мовленням слово стає для дошкільнят не лише засобом спілкування, а й засобом організації поведінки.

    Тому, шановні дорослі, розмірковуймо над словами, виважуймо їх і не даваймо дітям непосильних завдань, щоб менше їм докоряти і відбивати тим самим бажання щось самостійно робити.

    Протягом дошкільного дитинства ускладнюється вольова сфера особистості й змінюється її питома вага в загальній структурі поведінки, що проявляється у прагненні долати перешкоди, труднощі. Розвиток волі в цьому віці пов'язаний зі змінами мотивів поведінки. Зародження певного вольового напряму та вихід на перший план групи мотивів, які є для дитини найважливішими, зумовлюють те, що, керуючись цими мотивами, вона свідомо досягає поставленої мети, не піддаючись негативним впливам, що відволікають. Дошкільник поступово навчається підпорядковувати свої дії мотивам, віддаленим від мети дій, зокрема мотивам суспільного характеру. Так формується рівень цілеспрямованості, притаманний шестирічним. Однак завважимо: вольові дії, сфера їх застосування і їхнє місце у поведінці дитини вкрай обмежені й нетривалі.

    Про вольову готовність дитини можна робити висновок за сформованістю в неї довільних психічних процесів (сприймання, пам'яті, уваги).

     

    Показники сформованості довільних психічних процесів

    •   Дитина певний час уважно розглядає той чи інший предмет.
    •   Малюк запам'ятовує уривки, які потрібно вивчити, у розповідях чи малюнках відтворює те, що бачив або чув.
    •   Нескладні завдання, запропоновані дорослими, дитина може самостійно  виконати, спираючись на власні сили.
    •   Уміє самостійно себе обслуговувати (вдягається, зав'язує шнурки, прибирає після себе, вмивається, чистить зуби, може випрати свої шкарпетки й трусики, дотримується особистої гігієни).
    •   Дотримується певного темпу в своїй роботі. Дотримується доступних правил поведінки. Уміє правильно реагувати на оцінку дорослими виконаного завдання (якщо оцінка не позитивна, не ображається, не кидається речами, не падає на підлогу, не тікає...).
    •   Дитина вміє сама оцінювати свою роботу.

     

    Мотиваційна готовність

    Щоб навчання було успішним, дитина має передусім прагнути нового шкільного життя, серйозних занять, відповідальних доручень Виникненню таких бажань сприяє мотивація на навчання, на важливу змістовну діяльність, більш значущу, ніж гра дошкільнят. Прагнення дитини посісти нове соціальне
    становище зумовлює вироблення її внутрішньої позиції - мотивації.

    Мотиваційна готовність - своєрідний генератор позитивного ставлення до школи   Це той двигун, який допомагає першачкові комфортно почуватися у школі й позитивно ставитися до навчання як до цікавого процесу. Спеціальні дослідження   показують:   хоча   мотиваційно готових дітей цікавлять зовнішні атрибути шкільного життя - ранці, оцінки, дзвінки, шкільна форма тощо – не це визначає їхнє прагнення ходити до школи, їх захоплює власне навчання як серйозна, змістовна діяльність, що дає певний результат, важливий як для самої дитини, так і для дорослих.

    Спосіб життя школяра як людини, зайнятої суспільно важливою і суспільно оцінюваною справою, дитина усвідомлює як шлях до дорослості, що відповідає сформованому в грі мотиву стати дорослим та реально здійснювати його функції.

    Дослідження психологічного змісту і структури внутрішньої позиції школяра показали: внутрішня позиція школяра, яка формується на сьомому році життя, є системою потреб, пов'язаних з навчанням як із новою, серйозною діяльністю, що втілює в собі новий, суспільно значущий, а отже, дорослий спосіб життя.

    У шестирічної дитини таку мотивацію до школи ще не сформовано, тож потрібна серйозна копітка робота з її формування.

    Дуже важливо, щоб діти отримували позитивну інформацію про школу, а не різні страшилки або погрози (от підеш до школи, там не побавишся...).

     

    Визначаємо рівень мотиваційної готовності дитини

    Рівень мотиваційної готовності дитини можна встановити за допомогою бесіди, в якій можна з'ясувати бажання малого стати школярем та його
    уявлення про школу.

    Відповіді дітей можна поділити на чотири групи.

    1.  Прагнення бути школярем, бажання вчитися ґрунтуються на відповідному уявленні про школу: "Усі  мають  вчитися,   щоб  потім,   коли  виростеш, добре працювати"; "Хто добре навчається у школі, той зможе стати Президентом,. "; "Щоб добре вчитися, треба бути старанним...". Серед цієї групи відповідей будуть одиниці шестирічних малят, бо їхня основна потреба — ще гра, а не навчання.
    2.  Прагнення  стати  школярем  ґрунтується  на поверховому уявленні - "У школі цікаво, там багато дітей, учитель ставить їм оцінки"; "У школі краще, ніж у дитячому садку: не треба спати вдень, після уроків можна бігати по подвір'ю скільки завгодно"; "Мені у школі подобаються перерви, коли можна виходити в коридор або на вулицю". Так розмірковують уже більше шестирічних.
    3.  Дитина начебто й правильно уявляє вимоги, які висуває школа, але водночас відчуває побоювання, навіть страх: "Я боюся, що не почую того,
      що говоритиме вчителька", "А раптом я не зможу зробити те, що скаже вчителька"; "У школі важко, я не знаю, чи хочу йти туди, - чомусь боюся". Таких відповідей досить багато.

    4. Дитина не бажає йти до школи: "У садочку краще, тут немає уроків і домашніх завдань", "У школі погано, бо там не граються і забороняють носити іграшки". На жаль, останнім часом кількість таких відповідей збільшується,

    Батьків мають насторожити третя і четверта групи відповідей. Звідси висновок; треба краще ознайомити дитину зі школою й поставитися до цього досить серйозно. Позитивна спрямованість дитини (перша і друга групи) на школу як на власне навчальний заклад - найважливіша передумова благополучного її входження у шкільну навчальну дійсність, тобто прийняття нею відповідних шкільних вимог та повноцінного включення у навчальний процес.

     

    Інтелектуальна готовність

    Інтелектуальна   готовність   до   шкільного   навчання   пов'язана   з   розвитком розумових  процесів — уміння  узагальнювати, порівнювати об'єкти, класифікувати їх, визначати Істотні ознаки, робити висновки. У дитини має бути певний обсяг уявлень, зокрема образних і просторових, адекватний мовленнєвий розвиток та пізнавальна активність   На що ж слід звернути особливу увагу в інтелектуальному розвиткові малюка?

    Інтелектуальна готовність проявляється у загальному рівні розумового  розвитку дитини, важливим показником якого є системність уявлень,
    знань про довкілля, життя природи, деякі соціальні явища.

    Батькам варто порадити: читайте синові чи донечці книжки про природу: неживу і живу, відвідайте з ними місцевий музей природи, зоопарк, завітайте до лісу чи парку. Можна дозовано (обмежено в часі) переглянути відеофільми про природу (тварин, природні явища). Але робити це все треба в системі, а не від випадку до випадку. Обов'язково розглядайте та обговорюйте з малими ілюстрації в книжках і дитячих енциклопедіях, але знову системно, щоб у голові дитини не виникла "каша" з різноманітних фактів. Розкажіть своїм дітям про місце, країну, де вони народилися, важливі події з життя родини. Намагайтеся відповідати якомога повніше на запитання, а не зводити їх до "так" чи "ні". Ваша розгорнута відповідь буде взірцем для дитини, як треба відповідати. Заохочуйте малюка до чітких формулювань запитань.

    Інтелектуальна готовність визначається за рівнем розвитку пізнавальної діяльності дитини (уваги, сприймання, пам'яті, мислення, мовлення).

    Відвідуйте з дитиною картинну галерею (розподіливши всю експозицію на невеличкі фрагменти, а не оглядаючи її за один раз) Можна також побувати в історичному та Інших музеях, де зберігаються матеріальні, культурні здобутки цивілізації. При цьому не варто весь огляд супроводжувати поясненнями
    дорослого та стомлювати малюка (правило доволі просте: що менша дитина, то коротшим має бути заняття), щоб у неї лишалися приємні враження,
    бажання знову повернутися.

    Стимулює та розвиває пізнавальні здібності дитини робота з конструкторами, мозаїками, пазлами. Конфігурацій і сюжетів у них нині досить багато. Знову ж таки пам'ятайте про вік дитини: що менша дитина, то більшими мають бути пазли і простіший сюжет. Гарний ефект дає і робота з тетрісами (вони стимулюють увагу, образне і логічне мислення, але за умови врахування віку дитини) або інтелектуальними комп'ютерними іграми.

    Малювання - це спроба малюка пізнати та відобразити світ, в якому він живе, своє ставлення до нього. Мова малюнка образна, сповнена різноманітних смислів.  От чому важливо розпитувати дітей, що вони намалювали, чому саме так? Це допоможе дорослому краще зрозуміти світ і думки дитини, а подекуди й визначити шляхи корекції її бачення.

    Інтелектуальну готовність дитини визначаємо також за володінням нею деякими елементарними навчальними навичками -  здійсненням звукового аналізу слова, читанням (по літерах, складах або зв'язним - цілими словами), лічбою та обчисленнями, підготовленістю руки до письма.

      Наші поради батькам

     

        Маленька людина йде до школи. Хвилюються всі: і дитина, і її батьки, і педагоги. Яким буде її шлях: важким і тернистим або легким і радісним?

        Чи підтримають його на цій дорозі, простягнуть долоні, зігріють або змусять виживати, вивертатися, страждати?

        Вступ до школи – переломний момент кожної дитини. Початок шкільного навчання повністю міняє весь спосіб її життя. Такі якості характеру як безтурботність, безпечність, заглибленість у гру змінюються життям, наповненим безліччю вимог та обмежень.

        Тепер дитина повинна систематично й напружено працювати, чітко дотримуватись режиму дня, підкорятися різноманітним нормам і правилам шкільного життя, виконувати вимоги вчителів, займатися на уроці тільки тим, що визначено шкільною програмою, сумлінно виконувати домашні завдання.

     

    Шановні батьки!

     

        Скористайтеся нашими порадами і тоді ваша дитина переступить поріг школи впевненою, розвиненою, навчання стане для неї не важким обов’язком, а радістю, і у вас не буде підстав засмучуватись з приводу її успішності. Ми переконанні, що уникнути ранньої дезадаптації дітей дасть змогу їх здорове виховання, підґрунтям якого є прийняття дітей такими, які вони є, їх підтримка, безумовна любов до них і турбота про них.

     

    Правила сімейного виховання

     

    Підвищуйте самооцінку дитини:

    •  уникайте слів «завжди» і «ніколи». «Ти завжди думаєш лише про себе!»; «Ти ніколи не приходиш з вулиці вчасно!» – подібні фрази переконують дитину у невмінні поводитися інакше. Ліпше сказати так: «Інколи я відчуваю, що ти забуваєш про інших»; «Я знаю, що ти позбавишся цієї поганої звички і станеш ввічливим (ввічливою), добрим (доброю), люблячим (люблячою) хлопчиком (дівчиною), що поважає інших»;
    •  навчайте дітей відповідальності за здійснені вчинки: слід давати дитині можливість зрозуміти скоєне, оцінити його. Обговорюйте лише вчинок і його результат, а не принижуйте гідність дитини чи вказуйте на недоліки особистості;
    •  оцінюйте не лише вчинки, а й їх мотиви;
    •  перш ніж карати дитину, завжди вислухайте її пояснення з приводу того, що трапилося, і намагайтеся зрозуміти її, а вже потім оцінюйте її вчинок;
    •  пояснюйте дитині, за що її покарано, щоб вона зрозуміла наслідки своїх дій;
    •  не переносьте міжособистісні конфлікти дорослих на взаємини з дитиною;
    •  завжди розмовляйте з дитиною щиро, відверто, подавайте інформацію доступно для неї. Не можна обманювати дитину лише тому, що вона мала, а відтак, не в змозі зрозуміти щось;
    •  навчайте дитину виражати свій гнів, адже невихлюпнуті назовні почуття агресії можуть завдати шкоди адаптації дитини і призвести до різних хворобливих проявів – насамперед психосоматичних (біль у животі, підвищення тиску тощо). Тому дитину потрібно вчити цивілізовано виражати свої почуття протесту, незгоди, роздратування, злості, так само як і почуття провини, сорому, горя, радості.

     

    Заздалегідь готуйте дитину до шкільного життя:

    •  організуйте раціональний розпорядок дня майбутнього першокласника;
    •  поважайте думку своєї дитини про вихователя: для дитини старшого дошкільного віку вихователь часто є більш авторитетним, ніж батьки;
    •  

          Навчаючись писати, дитина повинна оволодіти трьома основними групами навичок:

      •  графічними – правильно визначати звуковий і буквений склад слова, простих слів, правопис яких не розбігається із вимовою, коментувати написане.

         Опанування цими навичками є основою грамотного письма та гарного почерку.

         Для шестирічок це дуже важкий процес, бо в них недостатньо розвинута дрібна моторика пальців рук, за допомогою якої здійснюється рух під час письма, недосконала регуляція цих рухів, низька витримка до статистичної напруги, не вироблені механізми внутрішнього планування рухів, дій.

         Становлення руху письма під час зображення букв залежить від стану фізичного розвитку дитини та її психічної готовності до навчання. У шестирічок часто недостатньо розвинута рука, пальці не можуть виконувати дрібні руки.

         Незрілість кінетичного контролю тонких рухів руки призводить на письмі до:

      •  чим більше ускладнений графічний малюнок букви, тим більше ймовірності, що вона спотворена учнем, у якого слабо розвиненні м’язи кисті руки.

         Якщо прослідкувати за успіхами таких дітей із предметів образотворчого мистецтва, трудового навчання, фізичного виховання, то помітимо, що і тут спостерігаються невдачі. Ці діти погано володіють ножицями, неохайно вирізують, розфарбування завжди виходить за контури малюнка, вони не вміють влучити м’ячем у ціль, слабо стрибають у висоту, довжину, не вміють стрибати на скакалці. Рухи їхні нескоординовані.

         Щоб це все подолати, потрібні спеціальні вправи для розвитку дрібної моторики руки, м’язів пальців.

       

      Укріпляти  м’язи рук

      1.  Купуйте своїй дитині «пазли». Ускладнюйте роботу дитини : від невеликих малюнків із крупними частинами, до великих – із дрібними.
      2.  Дозволяйте працювати ножицями. Хай дитина вирізує малюнки з листівок за контуром. Навчіть дівчаток шити лялькам одяг.
      3.  Пропонуйте серію завдань – штриховок. Дорослий вказує напрям штриховки: зверху – вниз, справа – наліво…
      4.   Покажіть, як заплітати косички. Дівчата можуть виконувати ці вправи на ляльках. Запропонуйте хлопчикам плести косички на бахромі пледа, зробіть пучки з мотузок.
      5.  (одночасні дії рук і ніг)(маленький – тенісний, більший – гумовий, великий – футбольний, волейбольний) Ознайомтеся з методикою проведення пальчикової гімнастики. Дитина залюбки буде виконувати цікаві вправи зі своїми пальчиками.

       

         Якщо запропоновані вправи виконувати в системі, то дрібні м’язи руки дитини будуть зміцнюватися, а оволодіння навичками письма для майбутнього школяра не буде неприємним і, навпаки, принесе дитині радість та задоволення.

       

      Отже, успіхів вам і більше віри в себе та можливості вашої дитини! Зверніться до вчителів початкових класів з проханням пояснити, як проводити графічні диктанти.

       

      Поради для батьків

      1.   Відвідуйте загальношкільні та класні збори. Педагогічний колектив допоможе організувати процес виховання і розвиток дитини.
      2.  Привчайте малюка самостійно складати портфель за розкладом уроків.
      3.   Намагайтеся привчати дитину до виконання «від початку до кінця».
      4.   Привчайте вашу дитину до праці.
      5.  Обговоріть із дитиною ті правила й норми. з якими вона зустрілася в школі. Обґрунтуйте їх необхідність.
      6.  Не пропускайте труднощі, що виникають на початку навчання. Якщо, наприклад, у дитини є логопедичні проблеми, починайте їх розв’язувати на першому році навчання.
      7.  У зв’язку із соціальною позицією школяра в житті вашої дитини з’явилася більш авторитетна людина, ніж ви. Це вчитель. Поважайте думки першокласника про свого педагога.
      8.  Не забудьте про змінне взуття, воно відрізнятиметься від того, до якого дитина звикла у дитячому садочку. (Воно має бути зі зручною, краще гнучкою і неслизькою підошвою, а також із фіксованою п’яткою, щоб нога не втомлювалося і взуття не спадало.)
      9.  Спортивний костюм (зверніть увагу, щоб він не був занадто тісним і дитина могла вільно рухатися)
      10.  Зошити повинні бути якісними, з білого, а не сірого паперу, клітинки і лінії мають бути гарно прокреслені (щоб дитина краще бачила рядочки і клітинки, адже це впливатиме на формування її почерку).
      11.  У першому класі знадобляться зошити у клітинку та косу лінію. Зошити у звичайну лінію знадобляться тільки у 3 – му класі. Краще першокласникам їх не давати, адже діти ще не вміють писати однотипні однакові заввишки елементи.
      12.  Краще відразу купувати декілька наборів, тому що спочатку малюк не вміє раціонально використовувати папір і заради невеликої деталі часто псує весь аркуш.
      13.  Краще купувати альбом на металевих пружинах, що дають змогу легко перегортати аркуші та зручно розташовувати альбом на парті.
      14.  Папір має бути білого кольору, гладенький, а не глянцевий, цупкість паперу має бути високою, адже на дуже тонких аркушах дитина не зможе якісно малювати фарбами.
      15.  Обкладинки для зошитів прозорі й цупкі (не забудьте перевірити, щоб вони пасували до зошитів за розміром і зручно надягалися).
      16.  Підставка для книжок. (Головне – це функціональність, а не дизайн. Під час покупки спробуйте поставити на підставку книжку, вона має тримати підручник під зручним кутом і, головне, не падати.)

     

    Пенал

    •  Гумка повинна виконувати свою основну функцію (м’яко та якісно витирати текст, написаний олівцем), а не бути прикрасою. Гумкою на кінчику олівця краще не користуватися.

     

    Олівці

    •  Ручка повинна бути легкою (важку дитина втомиться тримати), не товстою, з гладкою поверхнею у місці, за яке її триматиме дитина; звичайної довжини (занадто коротка ручка заважатиме красиво писати), на кінчику ручки не повинно бути зайвих прикрас, адже вони зроблять її важчою і відволікатимуть малюка.
    •  Лінійка довга для окремих уроків (30 см), лінійка коротка на кожен день (щоб уміщувалася у пенал), трикутник. Краще купувати пластмасову лінійку, тому що дерев’яна швидко псується.

     

    Циркуль

    •  Клей – олівець (краще купувати якісний, зверніть увагу на запах – він не повинен бути неприємним).
    •  Акварель. (Пам’ятайте, що 6 кольорів замало для фантазії малюка, тому краще купувати набори, де більше кольорів (наприклад 12). Не купуйте неякісних та дешевих, адже вони мають неяскраві кольори і швидко засихають. Краще придбати медові фарби).
    •  Пензлики. (Спершу м’які, білячі, із загостреним кінчиком. Вони дають змогу покривати великі площі малюнка і промальовувати кінчиком дрібні деталі. Для того щоб перевірити, наскільки добре пензлик збирається в загострений кінчик, досить купити декілька пар пензликів різної товщини (з діаметром обойми від приблизно 1 см до 3 – 5 мм). Згодом ви самі добиратимете пензлики залежно від завдань: круглі або плоскі, м’які або жорсткі…)
    •  Дошка для ліплення. (Дошка не повинна легко вигинатися. Продумайте, як і куди дитина її вкладатиме після використання на уроці, адже вже після першого використання пластилін на ній частково залишатиметься.)
    •  
    •  Бурова А.ІЇ. Організація ігрової діяльності дітей дошкільного віку/ Тернопіль: Мандрівець, 2010. - 256 с.
    •  Богуш А.М.  Методика навчання дітей української мови в дошкільних навчальних закладах. Підручник: 2-ге видання, доповнене і перероблене, - К.: Видавничий дім «Слово», 2008.-440 с.
    •  Богуш А.М. Готуємо руку дитини до письма: 3-тє вид., зі змін, і доповн./ Тернопіль: Мандрівець, 2009. - 108 с.
    •  Вільчковський Е.С., Денисенко Н.Ф. Організація рухового режиму дітей у дошкільних навчальних закладах: Навчально-методичний посібник/ Тернопіль: Мандрівець, 2008.-128 с.
    •  Гончаренко А.М. Розвиток мовленнєвої компетентності старших дошкільників: Навчально-методичний посібник до Базової програми розвитку дитини дошкільного віку „Я у Світі"/ К.; Світич, 2009, - 160 с. - Бібліогр.: с. 150-151.
    •  Денисенко Н.Ф., Лиходід Л.В., Лупінович С.В., Михайличенко А.Ф. Витоки здоров'я дитини: Навчально-методичний посібник/ Тернопіль: Мандрівець, 2010. - 160с.
    •  Зайцева Л.І. Формування математичної компетентності старших дошкільників: Методичний посібник/ X.: Веста: Видавництво „Ранок", 2008. — 160 с.: іл.
    •  П.Калмикова Л.О., Марченко Н.В., Дем'яненко С.Д., Порядченко Л.А. Розвиток мовлення дітей старшого дошкільного віку: Монографія. - К.: Вид-во «ПП Медвєдєв», 2007. - 304 с.
    •  Климова Л.В., Купрієнко В.І. Добрий старт у майбутнє. – Дніпропетровськ: «Інновація», 2011. – 61-62 с.
    •   Кононко О.Л. Виховуємо соціальне компетентного дошкільника: навчально-методичний посібник до Базової програми розвитку дитини дошкільного віку / К.: Світич, 2009.-208 с. - Бібліогр.: с. 194-202.
    •  Кушнаренко Л.Ф. Программа адаптации детей старшого дошкольного возраста к школьному обучению: учебно-методическое пособие. – М.: Дрофа, 2010. – 89 с.
    •  Лаба Н.Г., Поніманська Т.І. Перетворюємо світ: система інтегрованих занять з дітьми шостого року життя. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – с. 40-51, с. 347-359
    •  Ладивір С.О., Долинна О.П., Котирло В.В., Кулачківська С.Є., Тищенко С.П., Вовчик-Блакитна О.О., Приходько Ю.О. Виховання гуманних почуттів у дітей: Серія "Дитина замовляє розвиток". За наук.ред. Т. Піроженко, С. Ладивір, Ю. Манилюк/Тернопіль: Мандрівець, 2010. - 168 с.
    •  Лебеденко Е.Н. Развитие самосознания и индивидуальности. Методическое руководство. – М.: Издательство «Книголюб», 2007. – Стр. 25-28
    •  Лохвицька Л.В., Андрющенко Т.К. Дошкільникам про основи здоров'я: Навчально-методичний посібник: 2-ге вид., оновл./ Тернопіль: Мандрівець, 2008. -192с.
    •  «Готовність дитини до школи: складові успішності навчання», Г. Лаврентьєва,ж-л «Дошкільне виховання», № 12/1999
    •  «Партнерське спілкування – школа соціалізації», Г. Лаврентьєва, р-л «Базовий компонент. Сфера «Люди», ж-л «Дошкільне виховання», № 12/2000
    •  «Психолого-педагогічне проектування діяльності дітей. Новітня технологія»,                  Л. Тищук, р-л «Базова програма», ж-л «Палітра педагога», № 3/2004
    •  Тищенко В.О., Шевцова Л.Г., Попова Л.Г. Здорові і розумні. – Діпропетровськ: ВД «Стілус». -  52 с.

 

Психолого-педагогічний проект

Знайомство зі школою )  (  19

)   22

)     24

для вчителів початкової школи

 

 

 

Психолого – педагогічний проект

«Дитина і книга»

 

1.  Тема проекту

«Дитина і книга»

 

2.  Виконавець

Комунальний заклад освіти «Дошкільний навчальний заклад (ясла – садок) № 43 комбінованого типу» Дніпропетровської міської ради «Теремок»

 

Міський комунальний заклад культури «Централізована система бібліотек для дітей»

 

3.  Керівник проекту

Тищенко Валентина Олексіївна, завідуюча комунальним закладом освіти «Дошкільний навчальний заклад (ясла – садок) № 43 комбінованого типу» Дніпропетровської міської ради 

 

Щукина Тетяна Геннадіївна, директор Міського комунального закладу культури «Централізована система бібліотек для дітей»

 

 

4.   Автор проекту

Шевцова Лариса Георгіївна,  методист з науково-експериментальної роботи комунального закладу освіти «Дошкільний навчальний заклад (ясла – садок) № 43 комбінованого типу» Дніпропетровської міської ради 

 

5.  Обґрунтування вибору проблеми

Виховання підростаючої особистості шляхом залучення її до книжкової культури – важливе педагогічне завдання.

Важливо, щоб книга увійшла в життя дитини якомога раніше, тому що вона незамінна у виховані уваги, зосередженості, духовної культури, моральності.

Книга навчає вдивлятися в людину, бачити і розуміти її, виховує людяність у самому собі, розкриває духовні цінності.

Не менш важливий її аспект – освітній. Така багатогранність впливу книги на людину потребує кваліфікованого, системного підходу до роботи з нею у дитячому садку, в бібліотеці й у сім’ї.

Це і визначило актуальність проекту.

 

6.  Мета проекту

Зробити читання невід’ємною  і основною умовою всебічного розвитку особистості. Об’єднати зусилля педагогів, бібліотекарів, батьків для сумісної діяльності по вихованню юних читачів.

 

1.  Завдання проекту

-      Залучати всіх учасників освітнього  процесу до участі в проекті, зацікавити їх темою і метою проекту, підтримувати стійкий інтерес упродовж його реалізації.

-      Допомогти дітям і дорослим зрозуміти значення книги, усвідомити її роль у гармонійному розвитку людини.

-      Дати знання про книгу, професії людей, які працюють над її створенням.

-      Формувати у дітей інтерес до книги, потребу у спілкуванні з нею, готовність та прагнення до самостійного читання, вміння підтримувати бесіду про зміст книги, передавати свої враження, переживання.

-      Розвивати художньо-естетичне сприйняття  літературного твору, поетичний слух – здатність відчувати виразні засоби художнього мовлення.

-      Виховувати правильні ціннісні орієнтири, увагу, позитивні почуття, уяву, образне сприйняття світу, бережливе ставлення до книги.

-      Закріплювати бажання дітей брати участь у іграх і інсценівках за сторінками знайомих книг, використовувати в творчій мовленнєвій діяльності літературний досвід.

-      Познайомити з роботою бібліотеки, виробити уміння користуватися її досвідом.

-      Виховувати інтерес до колективної роботи в процесі створення книги, творчі здібності.

-      Активізувати мовлення дітей, розширювати і збагачувати їхній словниковий запас. Підвищувати психолого-педагогічну культуру вихователів і батьків з питань організації сімейних читань.

-      Сприяти організації у родинах сімейних читань.

-      Залучити дітей і батьків до створення біографічних книг про життя дитини.

 

2.  Характеристика проекту

-         інформаційно-творчий

-         освітній

 

3.  База реалізації проекту

Комунальний заклад освіти «Дошкільний навчальний заклад (ясла – садок) № 43 комбінованого типу» Дніпропетровської міської ради «Теремок»

Сім’ї дітей, які відвідують старшу групу дитячого садка.

Бібліотекарі Центральної бібліотеки для дітей                 м. Дніпропетровська.

 

4.  Учасники проекту

Діти старшого дошкільного віку, вихователі, батьки,  музичний керівник, практичний психолог, бібліотекарі.

 

5.                Термін реалізації проекту

 

 Вересень - грудень

6.                Прогнозований результат

s Дошкільники:

-         мають уявлення про роль книги у житті людини;

-         знають, як створюються книги, правила користування ними і охоче їх виконують;

-         прагнуть разом з батьками відвідувати бібліотеку;

-         беруть активну участь у іграх-інсценівках, вікторинах, конкурсах;

-         виконують правила зі збереження зору під час роботи  з книгою;

-         намагаються запам’ятати і продекламувати вірш, який сподобався;

-         використовують набуті на заняттях знання у самостійній художній діяльності.

s  Вихователі:

-         створять в групах куточки книги, ігри «Бібліотека», «Книжкова лікарня», «Театр»;

-         урізноманітнять форми і методи по ознайомленню дітей з художньою літературою;

-         опанують знання «Роль вихователя в організації сімейних читань»

 

s Батьки:

-         оформлять книжкові  куточки  для дітлахів вдома;

-         використовуватимуть книги у процесі всебічного розвитку дітей;

-         організують сімейні читання.

 

 

7.  Дерево цілей і бажань по реалізації проекту

s Дізнаємося як можна більше про книгу, як з’явилася книга, хто створює книгу і з яких частин вона складається, де зберігаються книги, хто ілюструє книги.

s Познайомимося з творчістю художника Є.М. Рачова.

s Оформимо в групах книжкові куточки.

s Будемо малювати, ліпити героїв народних казок за мотивами ілюстрацій Є.М. Рачова.

s Разом з батьками візьмемо участь в організації виставки «Книга мого дитинства» і в конкурсі малюнків «Колобок на новий лад» , придумаємо продовження казки і намалюємо ілюстрації.

s Поставимо інсценівки за мотивами художніх творів.

s Оформимо книгу, використовуючи наші ілюстрації.

s Після екскурсії в бібліотеку організуємо ігри «Бібліотека», «Книжкова лікарня».

s Проведемо конкурс на виразне читання віршів.

s Для дітей молодших груп разом з батьками проведемо літературно-музичну розвагу «Подружимось з книгою».

s Проведемо конкурс на краще створення разом з батьками бібліографічної книги про наше життя.

 

 

8.                Науково-методичний консультант

 

Клімова Л.В. – методист вищої категорії навчально-виховного відділу дошкільної освіти при ДОІППО.

Василенко Н.І. – керівник Всеукраїнського методичного центру Європейської мережі шкіл сприяння здоров’ю при НВО № 136 м. Дніпропетровська

9.                Етапи реалізації завдань проекту

I.                   Мотиваційний.

II.                Інформаційний.

III.             Репродуктивний.

IV.            Узагальнення, аналіз та систематизація отриманих знань.

V.               Творчий.

VI.            Рефлексивно-оцінювальний.